Про нас
Історія
Європейський інститут політики громадського здоров’я (ЄІПГЗ) засновано у 2016 році.
Засновники: БО “Український інститут політики громадського здоров’я”; доктор мед. наук, професор С.В. Дворяк; канд. мед. наук О.В. Макаренко.
Фокус: орієнтуємось на науково–доказові методи в медицині та працюємо за принципами соціально спрямованого бізнесу.
Форми діяльності
- Наукові дослідження, клінічні випробування
- Оцінювання ефективності медико-психологічних втручань
- Надання консультацій з клініко-практичних питань
- Тренінги, семінари, вебінари та інші форми дистанційного навчання для медичних працівників, психологів і соціальних працівників
- Організація конференцій та інших науково-освітніх заходів
- Видання наукової літератури
Команда ЄІПГЗ
АНАСТАСІЯ ОЛЕКСІЇВНА ЛУКАШ
ДИРЕКТОР ЄІПГЗ
МАГІСТР СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
У 2018 році закінчила магістерську програму школи соціальної роботи ім. В.І. Полтавця Національного університету «Києво-Могилянська академія».
З 2021 року працювала асистенткою усіх діючих проєктів, що реалізовувуються Європейським інститутом політики громадського здоров’я. У 2022-2023 рр. займала посаду програмної координаторки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я».
З 2023 року очолює Європейський інститут політики громадського здоров’я.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ НЕДУЖКО
ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВИХ ПИТАНЬ ЄІПГЗ
ЛІКАР, МАГІСТР НАУК, МАГІСТР МЕНЕДЖМЕНТУ
Розпочав свою академічну підготовку в Одеському державному медичному університеті, де у 1997 році отримав ступінь лікаря загальної практики. Продовжив навчання в цьому ж університеті, проходячи інтернатуру з дерматовенерології. Пізніше здобув спеціалізацію з організації і управління охороною здоров’я в Ужгородському національному університеті, а також магістра менеджменту в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ. Його освіта також включає навчання в Лондонській школі гігієни і тропічної медицини та професійну підготовку в Університеті Еморі в США.
Має значний досвід у дослідженнях ВІЛ-інфекції та громадського здоров’я, включаючи розробку та впровадження систем епіднагляду за недавньою ВІЛ-інфекцією. Досліджував різні аспекти профілактики та терапії ВІЛ-інфекції, включаючи оцінку впровадження та ефективності нових методів тестування, моделювання епідемій, а також вивчення системи забезпечення якісних послуг у сфері профілактики та терапії ВІЛ-інфекції та інших інфекційних захворювань. Є членом робочих групи ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» з моніторингу та оцінки стратегічної інформації у сфері громадського здоров’я, а також з профілактики, тестування, догляду та підтримки у сфері протидії ВІЛ.
Є автором понад 50 наукових праць.
СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ДВОРЯК
ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР
Автор 3-х монографій з питань наркотичної та алкогольної залежності, понад 60 наукових статей, Національного стандарту і протоколу з лікування ВІЛ- інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, затверджених МОЗ України, а також методичних рекомендацій з лікування опіоїдної залежності агоністами опіоїдів.
Має понад 40-річний досвід роботи з наркології і психіатрії. З 2000 року працював в області ВІЛ / СНІДу. Створив першу амбулаторну програму реабілітації хворих на алкоголізм та наркотичну залежність за Міннесотською моделлю (програма “12 кроків”).
Після завершення навчання в программі Х’юберт Хамфрі з наркології та ВІЛ-профілактики в університеті Джона Хопкінса працював в ПРООН, де здійснив разом з І.Гришаєвою пілотний проєкт “Права людини в дії”, в межах якого в 2004 р. вперше в Україні була запроваджена замісна підтримувальна терапія бупренорфіном в 2-х наркологічних установах.
Разом з колегами у 2003 році заснував БО “Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я”, у 2016 році – ТОВ “Європейський інститут політики громадського здоров’я”.
Працював на міжнародному рівні над низкою проектів у співпраці з ВООЗ, УНЗ ООН, ЮНЕЙДС, Фондом Клінтона, USAID, CDC та з НУО в Україні – в тому числі з Альянсом громадського здоров’я та Всеукраїнською мережею ЛЖВ.
Протягом 5 років працював консультантом УНЗ ООН в Центральній Азії та підготував 5-річний план розвитку замісної підтримувальної терапії в Азербайджані, Казахстані, Туркменістані і Таджикистані.
З 2011 року Сергій Дворяк є членом Керівної Ради Міжнародного товариства боротьби з ВІЛ/СНІД (IAS). Протягом 2011 – 2012 років був аспірантом програми клінічних досліджень Національного інституту США з питань зловживання наркотиками (NIDA), за наставництва проф. Джорджа Вуді вивчав лікування наркозалежності та профілактики ВІЛ-інфекції серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ).
Протягом останніх 10 років Сергій Дворяк працював з доктором Алтісом і дослідницькою групою Єльського університету, а також з колегами з Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні з метою розвитку ЗПТ в Україні та розробки нових моделей надання інтегрованого догляду за ЛВНІ.
Має нагороди за створення та впровадження інноваційних методів лікування та профілактики від міжнародних організацій: ООН, EUROPAD, ААTOD.
ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА КАРАГОДІНА
ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР
Закінчила Дніпропетровський медичний інститут (за фахом «лікувальна справа»), інтернатуру (за спеціальністю «психіатрія»), навчалась за програмами «Методика викладання соціальної роботи та соціальної політики» (ШСР Національного університету «Києво-Могилянська академія»), «Оцінювання технологій в сфері громадського здоров’я» та «Соціальний маркетинг» (Швейцарський тропічний інститут, Лугано, Аскона, Швейцарія), «Раціонально-емоційна біхевіоральна терапія» (Інститут Альберта Елліса, Нью-Йорк, США).
Має значний стаж лікувальної, консультативної та експертної роботи. Брала участь у низці національних та міжнародних дослідницьких та практично-орієнтованих проєктів з вивчення проблем психічного здоров’я, визначення потреб та надання медико-соціальної допомоги різним вразливим групам населення, попередження суїцидів.
Була членом науково-методичної комісії МОН України зі спеціальності «Соціальна робота», експертом програм з громадського здоров’я міжнародного фонду «Відродження» (Київ), брала участь у напрацюванні «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», є членом Комісії з етики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Очолює кафедру соціальної роботи та практичної психології Академії праці соціальних відносин і туризму (Київ).
Авторка понад 100 наукових праць та навчально-методичних розробок.
АНДРІЙ БОРИСОВИЧ КАРАЧЕВСЬКИЙ
ЛІКАР, КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК
Лікар-психіатр та психотерапевт вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач та супервізор когнітивно-поведінкової психотерапії, доцент кафедри психології Національного університету «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри загальної, дитячої, судової психіатрії і наркології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, керівник «Центру психічного здоров’я і травматерапії «Інтеграція», Віце-президент Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії.
Закінчив Український Державний медичний університет, лікувальний факультет за фахом лікувальна справа. Працював молодшим науковим співробітником в Київському НДІ загальної та судової психіатрії, лікарем-психіатром у відділені реанімації та інтенсивної терапії КНВООПЗ, асистентом кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету, координатором регіональних програм ЗПТ ЄІПГЗ, експертом з психічного здоров’я ВООЗ.
Приймав активну участь у створенні Психологічної служби Майдану, був першим головою Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії, засновником Української асоціації фахівців з подолання психотравмуючих подій (Психологічної кризової служби); був Головним позаштатним фахівцем МОЗ України з фаху «Психотерапія та медична психологія» в 2017 році, брав участь у напрацюванні «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року».
Пройшов спеціалізацію з когнітивно-поведінкової терапії в Інституті психотерапії та клінічної психології та в Українському інституту когнітивно-поведінкової терапії. Отримав міжнародний акредитаційний сертифікат з КПТ Європейської асоціації поведінкових та когнітивних терапій (European Association for Behavioural and Cognitive Therapies). У 2014 році пройшов навчальну програму супервізорів з лікування травматичного стресу в Дослідницькому центрі посттравматичних стресових розладів Єльського університету (США).
Має 46 друкованих наукових робіт, 14 науково-популярних статей, 4 методичні рекомендації, є науковим редактором 3 науково-популярних книжок та автором однієї книги з самодопомоги.
ТЕТЯНА ХРИСТОФОРІВНА КІРЬЯЗОВА
КАНДИДАТ БІОЛОГІЧНИХ НАУК
Закінчила Одеський національний університет ім. Мечнікова, у 1992 р. отримала ступінь кандидата біологічних наук за спеціальністю «Нейрофізіологія». Має більш ніж 20-річний досвід викладацької роботи, розробки навчальних програм та проведення досліджень у сфері ВІЛ-інфекції, туберкульозу та наркозалежності.
У якості учасника програми ім. Г. Гамфрі за напрямом «Політика і профілактика у сфері ВІЛ/СНІДу» у 2009-2010 рр. в Університеті Еморі (США) та дослідницької програми NIDA INVEST Drug Abuse Research Fellowship у Бостонському медичному центрі за наставництва професора Джефрі Самета Т. Кірьязова отримала спеціалізовану підготовку у галузі профілактики ВІЛ-інфекції та лікування наркозалежності, у тому числі тренінг з медицини залежностей Fellow Immersion Training in Addiction Medicine у Бостонському університеті.
З 2014 року займається проєктною дослідницькою діяльністю в галузі громадського здоров`я. У сфері професійних інтересів – питання доступу ключових груп населення до лікування і утримання у лікуванні ВІЛ-інфекції, туберкульозу та наркозалежності. Виступала головним дослідником та співдослідником у низці проектів за підтримки NIH, CDC, UNICEF, USAID. Авторка низки наукових публікацій у міжнародних фахових виданнях. Представляла результати досліджень на багатьох міжнародних наукових форумах.
КОСТЯНТИН ВІКТОРОВИЧ ДУМЧЕВ
ЛІКАР, МАГІСТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Випускник Вінницького національного медичного університету, у 2003 році отримав ступінь магістра охорони здоров’я в Університеті Алабами (Бірмінгем, США).
У минулому працював у Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) та в українському офісі Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC). З 2014 року працює науковим директором Українського інституту політики громадського здоров’я. Проводить дослідження у сферах, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин та ВІЛ/СНІД, включаючи епідеміологію, вивчення ефективності програм профілактики та лікування, моніторинг та оцінку.
Є членом Міжсекторальної робочої групи з моніторингу та оцінки МОЗ України, яка здійснює координацію моніторингових заходів та досліджень, пов’язаних із відповіддю на епідемію ВІЛ в Україні.
Щороку презентує результати проєктних досліджень на міжнародних наукових конференціях. Автор публікацій у міжнародних фахових виданнях.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЗЕЗЮЛІН
ЛІКАР, МАГІСТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
Здобув диплом лікаря у Вінницькому Національному Медичному Університеті імені М.І. Пирогова та отримав ступінь магістра громадського здоров’я в Університеті Оклахоми, США.
У минулому на посаді старшого спеціаліста з профілактики ВІЛ у Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID) здійснював керування проєктами, що спрямовані на профілактику ВІЛ серед людей, що вживають наркотики. У рамках цієї роботи надавав консультативні послуги проектам USAID щодо технічної підтримки національної програми ВІЛ та проєктам з моніторингу та оцінки профілактики, догляду та лікування ВІЛ.
Має понад 10 років вітчизняного та міжнародного досвіду впровадження різноманітних програм та проведення багаточисленних досліджень у сфері охорони здоров’я, спрямованих на уразливі групи населення, що страждають від ВІЛ та наркотичної залежності. У співпраці із провідними експертами у галузі охорони здоров’я працює над поглибленням знань щодо вживання наркотиків, ВІЛ, туберкульозу, соціальної стигматизації та багатьох інших проблем, з якими стикаються представники різноманітних груп населення на шляху до отримання медичних послуг.
ІРИНА ІВАНІВНА ХАРАНДЮК
МАГІСТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
У 2013 році закінчила магістерську програму Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Протягом 2013-2016 років проходила навчальні тренінги «Data Management for Clinical Research» (Vanderbilt University), «Research Proposal Writing Workshop» (George W. Rutherford, UCSF; Jurja-Ivana Cakalo, School of Public Health, Zagreb, Croatia), «Обробка, аналіз та візуалізація епідеміологічних, статистичних та соціологічних даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції з використанням MS EXCEL» («Метіда») та пройшла навчання з аналізу політики в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні».
З 2013 року співпрацювала з Українським інститутом політики громадського здоров’я. У 2016 році брала участь у NIDA International Forum (abstract ‘First experience of medication-assisted therapy provision by family physicians in Ukraine’) та Національній конференції «Обличчям до виклику: майбутнє реформи сектору ВІЛ та охорони здоров’я в Україні». Увійшла до складу міжвідомчої робочої групи Міністерства охорони здоров’я України з питань замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).
Займається проєктною дослідницькою діяльністю у галузі ВІЛ-інфекції, СНІД, ІПСШ, туберкульозу та наркозалежності, лікування і медико-соціальної реабілітації осіб з хімічною залежністю, моніторингом і оцінкою втручань.
У 2020-2023 рр. очолювала Європейський інститут політики громадського здоров’я.
ОЛЕНА ВІКТОРІВНА МАКАРЕНКО
ЛІКАР, КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК
У 2001 році закінчила Запорізький державний медичний університет за фахом «лікувальна справа», у 2003 – інтернатуру у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за спеціальністю «акушерство та гінекологія». З 2003 р. по 2006 р. навчалася у клінічній ординатурі та аспірантурі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика.
У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації». Працювала асистентом кафедри акушерства, гінекології та перинатологіі НМАПО ім. П. Л. Шупика.
З 2009 року брала участь у кількох десятках дослідницьких проєктів у якості дослідника, супервізора і координатора.
ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЗАВІРЮХА
ЛІКАР
У 2001 році закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова за фахом «Лікувальна справа». Пройшла підготовку в клінічній ординатурі Державного інституту післядипломної підготовки лікарів Міністерства Оборони Російської Федерації по спеціальності «Анестезіологія і реаніматологія» на базі Головного воєнного клінічного госпіталя ім. М.Н. Бурденка м. Москви.
Має медичну практику як анестезіолог-реаніматолог в торакальній хірургії, центрі репродуктології, реанімації інфекційних хвороб.
З 2012 року брала участь в клінічних дослідженнях в якості монітора у сфері неврології, психіатрії, онкології. З 2015 року займається проєктною дослідницькою діяльністю у галузі громадського здоров`я: лікування та профілактика ВІЛ-інфекції серед людей, які вживають наркотики ін`єкційно (ЛВНІ), огляд та поліпшення механізмів для надання послуг у сфері ВІЛ для ключових груп населення.
МИРОСЛАВА СЕРГІЇВНА ФІЛІППОВИЧ
МАГІСТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
У 2021 році отримала диплом магістра з відзнакою за освітньо-науковою програмою «Менеджмент в охороні здоров’я» Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Протягом 2017-2021 років проходила навчальні тренінги у сфері громадського здоров’я, які були організовані ЦГЗ МОЗ України, Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, University of Washington
З 2017 року співпрацює з Українським інститутом політики громадського здоров’я та Альянсом громадського здоров’я. Працювала над низкою проєктів у співпраці з Єльським університетом, Західно-Східно Європейською ініціативою партнерства щодо ВІЛ, вірусного гепатиту та туберкульозу (фонд WEEPI), ВООЗ в Україні, Університетом Джонса Гопкінса в США, Мережею 100% життя.
Є координатором проєктів ЄІПГЗ, займається проєктною дослідницькою діяльністю у галузі ВІЛ-інфекції, СНІД, ІПСШ, туберкульозу та наркозалежності, лікування і медико-соціальної реабілітації осіб з залежністю від ПАР.